аберація

-ї, ж.

1) астр. Позірне відхилення світил від їхнього справжнього положення на небосхилі.

2) спец. Нечіткість або викривленість зображення, що його дають оптичні прилади.

••

Абера́ція опти́чних систе́м — спотворення зображення в оптичних системах.

3) перен., книжн. Помилка, відхилення від норми, від істини.

4) біол. Відхилення від нормальної будови організму, яке проявляється найчастіше в іншому забарвленні чи розмірі.

5) ген. Зміни лінійної будови хромосом, що спричиняються їх розривом і перерозподілом, втратою або частковим подвоєнням генетичного матеріалу.

••

Абера́ція о́ка — викривлення зображення на сітківці внаслідок порушень оптичної системи ока.

Мента́льна абера́ція — неспеціальний термін, що його іноді застосовують для позначення будь-якого психічного розладу.

Сфери́чна абера́ція — спотворення світлових хвиль, які проходять крізь лінзу або оптичну систему.

Хромати́чна абера́ція — нерівномірна рефракція світлових хвиль різної довжини під час проходження крізь лінзу або оптичну систему.

Хромосо́мна абера́ція — відхилення в будові хромосоми внаслідок її розриву з наступним перерозподілом, втратою або частковим подвоєнням генетичного матеріалу.